Затверджені на зборах трудовим
колективом Пролетарського
районного суду м. Донецька
_____________________________
Протокол № 14 від 22 серпня 2013
року, Наказ № 23-І
ПРАВИЛА
внутрішнього трудового розпорядку для працівників
Пролетарського районного суду м. Донецька
1. Загальні положення
1. Згідно з Конституцією України громадяни України мають право на працю, тобто на одержання гарантованої роботи з оплатою праці відповідно до її якості і не нижче
встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір
професії, роду занять і роботи відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки,
освіти.
Обов'язком кожного працівника є сумлінна праця, додержання трудової дисципліни, вимог нормативних актів з охорони праці, бережливе відношення до ввіреного майна. Трудова дисципліна забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, застосуванням методів переконання і виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.
2. Правила внутрішнього трудового розпорядку розроблені на підставі Кодексу законів про працю України, в їх основу покладено положення Закону України "Про державну службу".
Діяльність працівників ґрунтується на таких принципах:
- служіння народу України;
- демократизму і законності;
- гуманізму і соціальної справедливості;
- пріоритету прав людини і громадянина, професіоналізму, компетентності, відданості
справі;
- дотримання прав та законних інтересів органів місцевого самоврядування.
Правила спрямовані на зміцнення трудової дисципліни, своєчасне і якісне виконання працівниками покладених на них обов'язків, раціональне використання робочого часу, зростання продуктивності та ефективності праці.
3. Питання, пов'язані з застосуванням Правил внутрішнього трудового розпорядку,
вирішуються керівництвом (керівником підприємства, установи, організації) в межах наданих
йому актами законодавства повноважень, а у випадках, передбачених законодавством України,
спільно або за погодженням з профспілковим комітетом.
2. Порядок призначення, переміщення, звільнення працівників та порядок призначення суддів і надання їм відпусток.
4. Працівники реалізують своє право на працю шляхом укладання трудового договору в установленому законом порядку.
Призначення на посаду та звільнення з посади працівника здійснюється згідно з Конституцією України, Закону України « Про державну службу», КзпП України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
5. Призначення, переміщення та звільнення працівників здійснюється керівником апарату суду.
6. Працівники приймаються на роботу за трудовими договорами, на посади державних
службовців особи призначаються на конкурсній основі.
Особи, які вперше призначаються на посаду державного службовця, приймають Присягу державного службовця відповідно до статті 17 Закону України " Про державну службу ".
7. При прийнятті на державну службу може встановлюватися випробування терміном до шести місяців, з метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей особи, яка претендує на посаду державного службовця, може проводитись стажування терміном до двох місяців.
8. Під час укладання трудового договору громадяни зобов'язані подати:
- паспорт;
- трудову книжку;
- диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку;
- довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру.
Особи, які претендують на зайняття посад державних службовців, зобов'язані подати ще й такі документи:
- особову картку ( форма П-2ДС ) з відповідними додатками та фотокарткою розміром
4*6 сантиметрів;
- декларацію про доходи;
- документи про науковий ступінь, вчене звання, підвищення кваліфікації;
- підписане претендентом попередження про встановлені законодавством України обмеження, а також документ про ознайомлення із Загальними правилами поведінки державного службовця.
9. 3 наказом про прийняття працівника на роботу (про призначення на посаду) він
ознайомлюється під розписку в особовій картці, в якій повторюється відповідний запис в
трудовій книжці.
В наказі зазначаються назва професії (посади) відповідно до штатного розпису та умови оплати праці. Допуск до роботи новопризначених працівників провадиться тільки після видання відповідного наказу.
_03_03.png)
10. Призначення на посаду судді вперше здійснюється виключно в порядку,визначеному Законом України «Про судоустрій та статус суддів, та включає такі стадії:
1) розміщення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на своєму веб-порталі оголошення про проведення добору кандидатів на посаду судді з рахуванням прогнозованої кількості вакантних посад суддів та опублікування такого оголошення у визначених нею друкованих засобах масової інформації;
2) подання особами, які виявили бажання стати суддею, до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідної заяви та документів, визначених цим Законом;
3) здійснення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на основі поданих кандидатами на посаду судді документів перевірки відповідності осіб вимогам, установленим до кандидата на посаду судді, та організація проведення стосовно них спеціальної перевірки в порядку, визначеному законом;
4) складення особами, які відповідають установленим вимогам до кандидата на посаду судді, іспиту перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на виявлення рівня загальних теоретичних знань у галузі права;
5) направлення кандидатів, які успішно склали іспит та пройшли необхідні перевірки, для проходження спеціальної підготовки;
6) допуск кандидатів, які успішно пройшли спеціальну підготовку, до складення кваліфікаційного іспиту перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів України;
7) визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рейтингу кандидатів на посаду судді за результатами складення кваліфікаційного іспиту, зарахування їх до резерву на заміщення вакантних посад судді;
8) оголошення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у разі відкриття вакантних посад суддів конкурсу на заміщення таких посад серед кандидатів, які перебувають у резерві;
9) проведення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, виходячи з рейтингу кандидата відповідно до кількості наявних вакантних посад судді добору серед кандидатів, які взяли участь у конкурсі, та внесення рекомендації Вищій раді юстиції про призначення кандидата на посаду судді;
10) розгляд на засіданні Вищої ради юстиції відповідно до рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України питання про призначення кандидата на посаду судді та внесення в разі прийняття позитивного рішення подання Президентові України про призначення кандидата на посаду судді;
11) прийняття Президентом України рішення про призначення кандидата на посаду судді.
11. До початку роботи за укладеним трудовим договором, або у разі переведення працівника
на іншу посаду в суді, працівник відповідальний за вказану ділянку роботи зобов'язаний:
- роз'яснити працівникові його права та обов'язки і інформувати під розпис про умови праці;
- ознайомити працівника із Положенням про Державну судову адміністрацію України;
- визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для робота засобами;
- про інструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.
12. На всіх працівників ведуться трудові книжки. Ведення трудових книжок здійснюється згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах, організаціях, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін'юсту і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58.
13. Суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі осадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.
14. Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не
менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який
відлічується з дня укладення трудового договору.
Особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день.
Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, - 69 календарних днів.
Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві.
Щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються:
1) жінкам - перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;
2) інвалідам;
3) особам віком до вісімнадцяти років;
4) чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;
5) особам, звільненим після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;
6) сумісникам - одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
7) працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;
8) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;
9) працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;
10) батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу;
11) в інших випадках, передбачених законодавством,
колективним або трудовим договором.
Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.
Працівникам, які навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, щорічні відпустки за їх бажанням приєднуються до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших робіт, передбачених навчальною програмою.
Працівникам, які навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, щорічні відпустки за їх бажанням надаються з таким розрахунком, щоб вони могли бути використані до початку навчання в цих закладах.
Творча відпустка надається працівникам для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників та в інших випадках, передбачених законодавством.
Тривалість, порядок, умови надання та оплати творчих відпусток установлюються Кабінетом Міністрів України.
15. Припинення трудового договору з працівниками може мати місце тільки з підстав, передбачених законодавством.
Працівник має право за власним бажанням розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це керівництво за два тижні. У разі коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (випадки, передбачені частиною першою ст.38 КЗпП України) керівництво апарату повинне розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Після закінчення строку попередження працівник має право припинити роботу, а керівництво зобов'язане видати працівнику трудову книжку і провести з ним остаточний розрахунок.
За згодою між працівником і керівництвом трудовий договір може бути розірваний і до закінчення строку попередження про звільнення.
Крім загальних підстав розірвання трудового договору, передбачених КЗпП. державна служба припиняється уразі:
- порушення умов реалізації права на державну службу;
- досягнення державним службовцем граничного віку перебування на державній службі;
- відставки державних службовців (першої та другої категорії);
- відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 Закону України " Про державну службу ".
Строковий трудовий договір (пункти два і три ст.23 КЗпП України) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення керівництвом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 КЗпП України.
16. Перед розірванням трудового договору працівник зобов'язаний повністю розрахуватися за одержані ним матеріальні цінності, повернути всі документи та літературу.
17. Розірвання (припинення) трудового договору з працівником оформлюється наказом.
18. Днем звільнення є останній день роботи.
В день звільнення керівництво зобов'язане видати працівнику його трудову книжку з внесеним до неї записом про звільнення і здійснити з ним остаточний розрахунок. Записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні робитися у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю КЗпП України.
3. Основні права та обов'язки працівників
19. Працівники мають право:
- користуватися правами і свободами, які гарантуються громадянам Конституцією України та законами України;
- брати участь у розгляді питань та прийнятті рішень у межах своїх повноважень;
- на оплату праці залежно від посади, яку вони займають, рангу, який їм присвоюється, досвіду та стажу роботи;
- на здорові, безпечні і належні для високопродуктивної роботи умови праці.
Працівники зобов'язані:
- додержуватися Конституції України та інших актів законодавства;
- працювати чесно, сумлінно виконувати покладені на них обов’язки, виявляти ініціативу і творчість у роботі;
- забезпечувати ефективну роботу;
- постійно вдосконалювати організацію своєї роботи і підвищити професійну кваліфікацію;
- дотримуватися трудової дисципліни;
- своєчасно виконувати доручення керівника апарату суду і голови суду;
- використовувати весь робочий час для продуктивної праці;
- не припускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам держави чи негативно вплинути на репутацію працівника суду;
- не брати участь у діях, що суперечать національним інтересам України, ускладнюють функціонування державних органів;
- не вчиняти дій, що можуть бути розпізнані як використання свого службового становища в корисливих цілях у власних інтересах, а також дій, які відповідно до чинного законодавства вважаються корупційними;
- шанобливо ставитися до громадян, співробітників, дотримуватися високої культури спілкування;
- не виявляти всупереч інтересам справи упередженість або прихильність до будь якого підприємства, установи, організації, об'єднання громадян або конкретної особи;
- зберігати службову, конфіденційну, а також іншу інформацію, яка згідно законодавству не підлягає розголошенню;
- додержуватися вимог з охорони праці і протипожежної безпеки;
- додержуватися встановленого порядку збереження документів та матеріальних цінностей;
- утримувати свої робочі місця в чистоті.
20. Коло обов'язків, які виконує кожний працівник за своєю посадою визначається посадовими інструкціями, що затверджуються керівником апарату суду.
4. Основні обов'язки керівництва.
21. Голова місцевого суду:
представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами; визначає адміністративні повноваження заступнмка голови місцевого суду; контролює ефективність діяльності апарату суду, вносить керівникові територіального управління Державної судової адміністрації України подання про призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду та про звільнення їх з посад, а також про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;
видає на підставі акта про призначення (обрання) суддею чи звільнення судді з посади відповідний наказ;
повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про наявність вакантних посад у суді в десятиденний строк з дня їх утворення;
забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду;
контролює ведення в суді судової статистики, дбає про інформаційно – аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;
забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації суддів місцевого суду; здійснює інші повноваження, визначені законом.
Голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження. У разі відсутності голови суду виконання його обов’язків здійснюється відповідно до встановленого ним розподілу обов’язків щодо організації діяльності суду.
Заступник голови місцевого суду здійснює адміністративні повноваження, визначені головою суду.
22.Керівник апарату суду:
керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування автоматизованої системи документообігу, інформує збори суддів про свою діяльність. Збори суддів можуть висловити недовіру керівнику аппарату суду, що тягне за собою звільнення його з посади.
Керівник апарату суду призначає на посаду та звільняє з посади працівників апарату суду, застосовує до них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення.
5. Робочий час і його використання.
23. Для працівників встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями - субота і неділя. Тривалість робочого часу працівників становить 40 годин на тиждень (за винятком працівників віком до 18 років та інших категорій працівників, передбачених чинним законодавством).
У випадках, передбачених статтею 56 КЗпП України, окремим працівникам на їх прохання може встановлюватися неповний робочий день чи тиждень з оплатою праці пропорційно відпрацьованому ними часу.
|
24. Час початку і закінчення роботи працівників та час перерви для відпочинку і харчування встановлюються такі: |
3 понеділка по четвер: |
П'ятниця: |
|
Початок роботи |
8 год. 00 хв. |
8 год. 00 хв. |
|
Перерва |
12 год.00 хв. 12 год. 45 хв. |
12 год. 00 хв. 12 год. 45 хв. |
|
Закінчення роботи |
17 год. 00 хв. |
15 год. 45 хв. |
Напередодні святкових і неробочих днів ( стаття 73 КЗпП України) тривалість робочого дня з 40 годинним робочим тижнем скорочується на одну годину.
За рішенням голови суду окремим працівникам може встановлюватися гнучкий графік роботи на умовах та в порядку передбачених законодавством.
24. Для виконання невідкладної і непередбаченої роботи працівники зобов'язані за
розпорядженням керівництва з'явитися на роботу у вихідні, святкові та неробочі дні.
Робота в неробочі дні оплачується відповідно до статті 107 КЗпП України. На бажання працівника, який працював у вихідний, святковий або неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.
25. Працівникам, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну службу", робота понад встановлену тривалість робочого часу оплачується відповідно до статті 106 КЗпП України.
26. Облік робочого часу працівників управління проводиться шляхом занесення відповідних даних до табелю. Наказом керівництва призначається відповідальна особа, а також визначається порядок ведення табелю обліку робочого часу.
27. Забороняється в робочий час відволікати працівників від їх безпосередньої роботи, відзивати та знімати з роботи для виконання громадських обов'язків і проведення різних заходів не пов'язаних із виробничою діяльністю.
28. Черговість надання працівникам щорічної та додаткової оплачуваної відпусток встановлюється керівництвом з урахуванням необхідності забезпечення нормальної роботи суду і особливих інтересів працівників та можливостей для їх відпочинку. Графік відпусток складається на кожний календарний рік не пізніше 15 січня.
Щорічна основна відпустка надається державним службовцям тривалістю 30 календарних днів з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати. У разі наявності стажу державної служби понад 10 років державному службовцю надається щорічна додаткова оплачувана відпустка за вислугу років на державній службі тривалістю до 15 календарних днів у порядку, встановленому законодавством.
6. Заохочення за сумлінну працю.
29. За зразкове виконання трудових обов'язків, тривалу і бездоганну роботу, інші успіхи у праці до працівників застосовуються такі заохочення:
- оголошення подяки;
- видача грошової премії;
- нагородження Почесною грамотою.
За виконання особливо відповідальних завдань працівнику, на якого поширюється дія Закону України "Про державну службу", може бути присвоєно черговий ранг достроково в межах відповідної категорії посад.
30. Заохочення оголошуються наказом і заносяться до трудових книжок згідно з правилами їх ведення.
7. Відповідальність за порушення трудової дисципліни.
31. Порушення трудової дисципліни, тобто невиконання чи неналежне виконання без поважних причин працівником покладених на нього трудових та службових обов'язків, порушення державним службовцем обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, тягне за собою застосування заходів дисциплінарного чи громадського стягнення, а також застосування інших заходів, передбачених чинним законодавством.
32. За порушення трудової дисципліни до працівника застосовується один із видів стягнення;
- догана;
- звільнення.
До державних службовців за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, крім вказаних вище дисциплінарних стягнень, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу:
- попередження про неповну службову відповідність;
- затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду. 33. Дисциплінарні стягнення застосовуються керівником апарату суду та оформлюються наказом. Наказ доводяться до відома працівника під розписку.
34. Дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніш одного місяця з дня виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. До застосування дисциплінарного стягнення керівник апарату суду повинен витребувати від порушника письмове пояснення.
35. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення.
Під час вибору виду стягнення повинні враховуватися ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок і попередня робота працівника.
36. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж виявив себе сумлінним працівником, стягнення може бути зняте до закінчення року.
Протягом дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.
8. Порядок вирішення трудових спорів
37. Трудові спори, що виникають між працівником і керівництвом, розглядаються в порядку, передбаченому чинним законодавством.
